МОЛОДИМ - УВАГУ І ДОСВІД

Нема протоптаних доріг

В науці – лиш стежки тернисті,

Та хто «прожити» їх зумів,

Побачить шпилі золотисті…

Як відомо все велике починається з малого. Так і в науці. Вона сприяє удосконаленню професійної підготовки, виявленню найбільш обдарованої молоді. Наукова робота студентів здійснюється з метою реалізації інтелектуального потенціалу, підвищення творчої ініціативи для покращення підготовки кадрів нової генерації.

І.Р. Мисула, Ваврищук, лаборант Л.А. Герасимчук здійснюють "підйом на висоту" тварин в барокамері (1987 рік)

Студентський науковий гурток при кафедрі патологічної фізіології був організований в жовтні 1957 р. Керували його роботою перший завідувач кафедри доцент Е.Н.Бергер та асистент О.О.Маркова. Першими студентами-гуртківцями, які систематично займалися експериментальною науковою роботою, були І.С.Чекман (перший голова студентського наукового товариства Тернопільського державного медичного інституту), Б.С.Кривохатько, А.С.Чумак, Є.О.Нечай, С.М.Самсонова. За їхньої участі були виконані дослідження на тему: «Дія препарату бджолиної отрути на прояви деяких алергічних реакцій у тварин» (І.С.Чекман, Є.О.Нечай, Б.С.Кривохатько) і «Зміни чутливості організму тварин до електричного струму при гіпер- і гіпотермії» (С.М.Самсонова, А.С.Чумак). Результати досліджень доповідались на першій загальноінститутській науковій студентській конференції, яка відбулася 15 травня 1958 р. У 1958-59 р.р. студенти IV курсу І.С.Чекман, В.С.Кривохатько і А.С.Чумак працювали над експериментальною роботою «Про анемізуючу дію ацетилхоліну», а студенти III курсу О.М.Кулагін, В.А.Могильов, О.Р.Сіренко, Ю.М.Орнатовський і В.А.Ковтун виконували дослідження на тему «Про деякі експериментальні впливи на резистентність організму до гіпоксії». Результати їхньої кропіткої праці дали початок основним напрямкам подальших наукових розробок кафедри. Дослідження молодих науковців швидко знайшли визнання за межами рідного інституту. Роботи І.С.Чекмана, Б.С.Кривохатька, Є.О.Нечая і А.С.Чумака «Про анемізуючу дію ацетилхоліну» і «Дію препарату бджолиної отрути на деякі алергічні реакції у тварин» були відзначені грамотами МВССО УРСР.

5 травня 1960 р. відбулася міжкафедральна студентська наукова конференція, присвячена 115-річчю з дня народження І.І.Мечнікова. Від кафедри з доповіддю на тему «Значення досліджень І.І.Мечнікова для розвитку вчення про запалення» виступив студент А.А. Кодратюк. Серед гуртківців того періоду слід відзначити Ж.П.Пасічник і В.С.Кривохатька. Результати їх досліджень доповідалися та були опубліковані в матеріалах конференції студентського наукового товариства Івано-Франківського медичного інституту. Ця ж робота в 1963 р. була відзначена грамотою МОЗ УРСР в числі кращих на республіканській студентській конференції в м. Київ.

Крім дослідної роботи, гуртківці ретельно знайомилися з літературою і робили узагальнюючі доповіді на засіданнях гуртка, на студентських конференціях Тернопільського медінституту і в інших ВУЗах. Кращі студентські роботи були надіслані для участі в позаінститутських наукових заходах. Робота В.А.Жуковського і Т.В.Онипчук «Влияние острой кровопотери на дыхание и напряжение кислорода в тканях крыс» (керівник – асистент О.О.Маркова) доповідалася на Всесоюзній студентській конференції в м. Харкові (1968 р.), була опублікована і нагороджена дипломом. Робота Я.О.Бадюка була надіслана на Республіканську конференцію, а дві роботи (М.М. Тихоліз і В.Я. Яковлев «Біоструми мозку і серця при гострій асфіксії у щурів» і Л.І. Поганяева і Л. П. Пшенична «Зміни електрокортикограми при анафілаксії») взяли участь у закритому Всесоюзному конкурсі.

Наприкінці 60-х років студентський науковий гурток поповнився новою групою активних молодих людей. Серед них – С.Ю.Фоменко, Л.Г.Блажко, Д.М.Гузенко, Ю.П.Довгалюк, Ю.С.Шугалей та інші. Продовжували працювати Я.О.Бадюк, М.М.Тихоліз, В.Я.Яковлєв. До керівництва студентською наукою долучилися асистенти В.В.Файфура, Ю.І. Бондаренко, В.А.Болярська. Роботу С.Ю.Фоменко і Д.М.Гузенка «Дія карбахоліну на біоструми серця і мозку у щурів з експериментальними порушеннями функції щитовидної залози» (керівник – ас. В.В.Файфура) схвально оцінили на XII студентській конференції ТДМІ (1969 р.). У зв'язку з чим вона була надіслана на XX студентську конференцію Каунаського медінституту (1969 р.), де була опублікована і відзначена грамотою МО3 Латвійської РСР. На XIV конференції ТДМІ (1972 р.) були відзначені грамотами доповіді Л.Г.Блажко (керівник – Ю.І. Бондаренко), В.Л. Гусюк, М.П. Олинець та В.Ю. Іваненко (керівник – В.А. Болярська). Робота Ю.П. Довгалюка і Ю.С. Шугалея (керівник – В.В. Файфура) удостоїлася цінного подарунка і була надіслана на Всесоюзну конференцію в Мінськ. За успішну роботу студентський гурток кафедри був нагороджений Грамотою ректорату, парткому і місцевому інституту. Якщо давати загальну оцінку роботи гуртка у 50-60-і роки, то треба підкреслити, що студентська наука тих часів не була масовою. В гуртку працювали, як правило, п'ять-шість студентів і ніколи не більше десяти. Все це буди ентузіасти, які швидко опанували основи лабораторної і експериментальної практики і ставали надійними помічниками викладачів. Пізніше багато із них зв'язало свою долю з науковою діяльністю, і гуртківський досвід зіграв для них роль трампліна, з якого почалася їх творча біографія.

Проф.. Маркова О.О, проф.. В.В. Файфура, студентка Вікторія Кіндрацька - голова студентського наукового гуртка проводять засідання (1998 рік)

70-і роки – це вже період валової студентської науки з елементами ажіотажу. Досить сказати, що у 1972-73 н. р. гурток нараховував уже 24 члени, у 1973-74 н.р. – 50. І навіть на рубежі 80-х років цей показник не опустився до рівня 60-х. Проте, лише окремі студенти, що прийшли через гурток після 1970 р., залишили індивідуальний слід. Це – В.В. Коптюх, В.Г. Карпук (голова СНТ), В.С.Пікалюк (голова СНТ), А. С. Ваврищук, І. М. Дейкало, Л. П. Огій, О.Є. Масько, Ю.С. Шугалей, Ю.П. Довгалюк та інші. Їх дослідження систематично доповідалися на підсумкових конференціях Тернопільського медінституту. Ці студенти заявили про себе на багатьох позаінститутських наукових форумах різного рівня. Їх роботи були включені до програм студентських конференцій Вінницького медінституту – В.Коптюх і В.Єрмак (15–16.03.1972 р.), І. Дейкало, Ю. Довгалюк і Ю. Шугалей (29–30.03.1973 р., відзначена грамотою), Всесоюзної наукової конференції медичних (фармацевтичних) інститутів з проблеми «Патологія серцево-судинної системи» (Волгоград, 1973 р.) – В.В. Коптюх, Ю.С. Шугалей і Ю.П. Довгалюк, 47-ої (1973 р.) та 48-ої (1974 р.) наукових студентських конференцій Чернівецького медінституту – В.В. Коптюх, А.С. Ваврищук, В.Г. Карпук, першої конференції студентів-раціоналізаторів Донецького медінституту (1974 р.) – В. Коптюх, VIII Республіканської конференцій студентських наукових товариств медвузів УРСР з проблеми «Патологія серцево-судинної системи» (Київ, 1974 р.) – В.Л. Єрмак, В.В. Коптюх (друге місце на секції, грамота МОЗ УРСР і друга грошова премія), 27 студентської конференції Ужгородського університету (1974 р.). 33 студентської конференції Київського медінституту (1974 р.), 48 студентської конференції Казанського медінституту (1974 р.), VI Всесоюзної студентської конференції з проблеми «Патологія органів травлення» (Донецьк-Харків, 1975 р.) – В. В. Коптюх, В.Г. Карпук, А.С. Ваврищук, В.С. Пікалюк. Ця невелика група студентів стала гордістю не тільки кафедрального гуртка, але й СНТ в цілому. Сприятливо позначився на діяльності гуртка і популяризації його досягнень той факт, що проф. О.О. Маркова понад 10 років курувала наукове товариство інституту. До 15 студентської конференції ТДМІ (1972 р. гуртківці кафедри підготували стенд, який відбивав їх наукові досягнення. За активну роботу з молодими науковцями колектив кафедри був нагороджений грамотою ректорату. У 1972-73 н.р. гуртківці Р.Я. Кравчук, Ю.В. Глушківський і О.Д. Шевчишин, які займалися навчально-дослідною роботою під керівництвом проф. Е.Н. Бергера, допомогли кафедрі змонтувати електрифікований стенд-тренажер «Виникнення і розвиток запалення». Ще одним досягненням цього періоду стало нагородження за перше місце на Всесоюзному конкурсі 1974–75 н.р. роботи В. Коптюха, В. Карпука, А. Ваврищука і В. Пікалюка «Резистентність серця до гіпоксії під дією катехоламінів» (керівник – О.О .Маркова).

Деякі гуртківці зарекомендували себе здібними раціоналізаторами. У 1972-73 н.р. В. В. Коптюх сконструював для виконання запланованих досліджень оригінальну «Установку для серійного визначення кількості поглинутого кисню лабораторними тваринами». Вона дозволяла проводити дослідження одночасно на п'яти тваринах. Студенти Г. В. Щур і Д.А. Недипич змонтували пристрій для вимірювання інтенсивності набряку на кінцівці щура. Обидві установки демонструвалися на XVI конференції СНІ Тернопільського медінституту.

В кінці 70-х - на початку 80-х років на кафедру прийшла наступна зміна молодих ентузіастів, з яких найактивніше працювали С.Н. Вадзюк, І.Л. Попопич, І.Р Мисула, В.О. Жоган, В. М. Гандзюк. Ця група студентів представляла кафедральний гурток протягом кількох наступних років на інститутських і позаінститутських конференціях. Робота С.Н. Вадзюка «Особливості функціонування транспорту кисню у тварин з різною стійкістю до гіпоксії» (керівник – О.О. Маркова) доповідалась на всесоюзній конференції в Барнаулі, у 1979 р – на всесоюзному симпозіумі в Донецьку і на Республіканському конкурсі відмічена дипломом 3-го ступеня.

Науковими напрямками студентських досліджень того періоду були гіпокінезія, гіпоксія, адреналінова міокардіодистрофія, патологія щитовидної залози. І.Р. Мисула виконав оригінальне дослідження «Вплив тиреокальцитоніну на чутливість серця до ацетилхоліну» (керівник – В.В. Файфура). Гормон тиреокальцитонін був отриманий на кафедрі з щитовидних залоз щурів. Апробація показала високу гіпокальціємічну активність препарату. Робота була заслухана на XXII студентській конференції ТДМІ 1979 р., на пленарному засіданні XXIV конференції ТДМІ 1981 р. і опублікована в матеріалах 43 студентської конференції Тбіліського медінституту (1980 р.).

Перша половина 80-х років – це ще період високої активності молодих науковців з широкою географією міжінститутського спілкування. Їх роботи слухали на XXXV студентській конференції Полтавського стоматологічного інституту (1981 р.) – І Магдзяр (грамота). Республіканській конференції по серцево-судинній системі (Івано-Франківськ, 1981 р.) – Л.М. Пуліковська, О.О. Охрім, XXXIV конференції Каунаського медінституту (листопад 1982 р.) – М. Р. Слижак, регіональній конференції Чернівецького вузівського центру (1982 р.) – М.Р. Слижак, 49 науковій студентській конференції Харківського медінституту (1983 р) – І. Магдзяр, Р. Нечай.

Достойно виступили гуртківці на конференціях, що проводилися на іноземних мовах: М. Слижак на VIII і IX міжвузівських конференціях (Тернопіль, 1980 і 1982 рр.), І. Борсук, О. Охрім, І. Магдзяр, М. Слижак, І. Душницька – на Республіканській конференції «Фізіологія і патологія серцево-судинної системи» (Тернопіль, 1982 р.).

У цей час в гурток прийшли студенти С. І. Прокоп'юк, М. В. Якимець, С. Г. Гривенко, Л. М. Антонюк, О. Б. Потапенко, Л. В. Насипана, Н.В. Леськів, Л.М. Штокал. Їх роботи неодноразово доповідалися на студентських конференціях Тернопільського медінституту (1982-1983 рр.) і були заявлені на XV студентську конференцію Гродненського медінституту (1982 р.), 40-у студентську конференцію Волгоградського медінституту (1982 р), на День науки Туркменського медінституту (1983 р.).

У 1984-1985 рр. студенти-гуртківці працювали, головним чином, у трьох напрямках: перший (керівник – О.О. Маркова) – вивчення особливостей перебігу адреналінової міокардіодистрофії у високо і низькостійких до гіпоксії щурів (Г.М. Немтіна, І.А. Гоцалюк, В.А. Франчук, Л.Я. Душницька), другий (керівник – В. В. Файфура) – особливості регуляції серцевої діяльності при патології щитовидної залози (Р.Є. Нечай, І.І, Магдзяр) і третій (керівник – Ю.І. Бондаренко) – особливості перебігу стресорного ураження шлунка у щурів (М. Мищанчук, С. І. Прокоп’юк, О.В. Закопняк).

1984-86 роки виявилися дуже врожайними щодо кількості заявлених на конференції доповідей. Наприклад, на XXVII інститутській конференції доповідалося п'ять робіт студентів І.Л. Поповича, І.М. Немічної, І.А. Гоцалюка, В.А. Франчук, Л.Я. Душницької, О.В. Кумпапенка, Р.Є. Нечая, М.М. Мищанчука, на XXVIII – три, на XXIX – знову п'ять. В числі кращих гуртківців того періоду, крім названих, були О.М. Ріпак, В.В. Дубчак, Л.М. Фельбаба, Р.В. Свистун, О.В. Денефіль, В.М. Толочний, О.Ф. Дзигал, М.С. Продан. Результати виконаних у той час експериментальних досліджень включалися у програми студентських конференцій Тернопільського (1986-89 рр.), Волгоградського (1985 р.), Кишинівського (1986 р.), Ворошиловградського (1986 р.) та інших медичних інститутів.

Продовжувалася традиція відзначати ювілейні дати в патологічній фізіології теоретичними студентськими конференціями. У 1984 р. була проведена така конференція з нагоди 110-річчя від заснування першої загальнопатологічної кафедри В. В. Пашутіним. На ній виступили І.Ю. Хижняк, Н.О. Ядук, М. М. Корда, і Ю.М. Ковальчук.

У 1987 р. кафедра організувала студентську наукову конференцію, присвячену 90-річчю з дня народження акад. М.М. Сиротиніна. А.І. Дацко, І.О. Нагайло, Р.В. Свистун, О.М. Ріпак, В.В. Дубчак розповіли про життєвий і науковий шлях видатного вченого-патофізіолога.

Наприкінці 80-х років студентська наука втратила престижність і почала занепадати. Різко зменшилася кількість гуртківців, скоротився обсяг експериментальної роботи. Дослідження продовжували лише О.В. Денефіль, А.І. Дацко, Т.В. Мазур. В цей складний час О.В. Денефіль очолила гурток і ще на довгі роки залишилася вірним і добросовісним його членом, а пізніше і куратором.

Початок 90-х років – період глибокого затишшя в студентській науковій діяльності. Це було пов’язано, перш за все, з бурхливими політичними подіями, які відволікали студентів і викладачів, і з наступним фінансовим неблагополуччям. Але треба врахувати й те, що в нових умовах чітко почала домінувати орієнтація майбутніх фахівців на практичну медицину. Науково-теоретичні дисципліни втратили привабливість. У 1992 р. кафедральний гурток нараховував п'ять студентів – як 35 років тому, коли він щойно був організований. Майже зовсім втратилася можливість брати участь у конференціях інших ВУЗів. Нереальними стали поїздки за межі України. Перестали проводитися конкурси всеукраїнського рівня. З 1993 р. члени гуртка не опублікували жодної роботи. Відрадною подією стала хіба що поїздка А.І. Дацка у Стамбул на І Міжнародний кардіологічний студентський конгрес. Крім А.І. Дацка, працювала у 90-х роках О.В. Бондаренко, С.М. Пальчиковська, Я.С. Процак, але можливості проявити себе у них були обмежені.

В грудні 1994 р. при допомозі студентів-гуртківців на кафедрі відбулася зустріч з викладачами з нагоди 100-річного ювілею від дня народження Д.О. Альперна. Була підготовлена виставка його праць. В.В. Файфура розповів про науковий шлях Данила Овсійовича.

Дещо пожвавилася дослідна робота гуртківців у 1995-96 роках. На конференцію 1995 р. були представлені чотири доповіді – О. Бондаренко, О. Баськової, Ю. Фартушної, С. Пальчиковської. В програму конференції 1996 р. були включені п'ять стендових доповідей. Автори їх — О. В. Бондаренко і І.В. Кміта, О.С. Баськова, Р.Т. Гривул і В.І. Пришляк, С.М. Пальчиковська і В.В. Терещук, В.І. Середа і Л.М. Стельмах. Робота двох останніх студентів посіла друге місце на секції. Активно працювали Л.3. Бельзецька, 3.А. Кравчук, П. В. Чишкевич, С Б. Ничик, В. В. Польовчик.

25 листопада 1996 р. кафедрою була проведена студентська конференція, присвячена 100-річному ювілею акад. М.М. Сиротиніна. Про його життя, наукову і громадську діяльність розповіли Л.3. Бельзецька, І.В. Кміта, Л.М. Стельмах, П.В. Чишкевич, А.І. Попович.

У зв'язку з 40-річчям гуртка його теперішні члени створили і подарували кафедрі фотоальбом, де зафіксовані основні етапи наукової діяльності студентів на кафедрі патологічної фізіології.

Студентські роботи широко представлені на різного рівня медичних конгресах студентів та молодих учених.

У 1998 р. яскравою подією в роботі гуртка стала наукова студентська конференція, присвячена 90-річниці з Дня народження М.Н. Зайка. Члени гуртка і запрошені заслухали доповіді про життєвий і науковий шлях видатного вітчизняного патофізіолога.

У науковому гуртку 1998-1999 р. працювало 12 студентів. Серед них Л. Галайчук, Л. Бойко, В. Ковальов. Молоді науковці виконували експериментальні дослідження, узгоджені з головним науковим напрямком діяльності кафедри, а також з урахуванням побажань самих студентів. Стрімкий творчий дух у наукові здобутки гуртківців внесла тоді ст. викл. Хара М.Р. Під її кураторством у цей період діяльність студентського гуртка отримала нове спрямування – холінергічна регуляція серця в умовах кардіодистрофії у тварин різної статі. Старостою гуртка в цей час була обрана Кіндрацька В.Б., яка разом з Н. Колядою отримали диплом за кращу доповідь на ІІ міжнародному медичному конгресі студентів і молодих учених. Вони ж відзначені дипломом І ступеня в Мінському державному медичному інституті У 1999 р. В.Б. Кіндрацька була нагороджена дипломом першого ступеня на міжнародній конференції студентів і молодих учених «Актуальные проблемы современной медицины – 99». У цьому ж році В. Панічев виборов ІІІ призове місце на ІІ-му етапі Всеукраїнської олімпіади з патофізіології. Незабаром – нові досягнення: В.Б. Кіндрацька стає лауреатом Академії медичних наук України та Асоціації медичних вищих учбових закладів України за значні успіхи в науковії діяльності

У 2000 р. студенти патофізіологічного гуртка В. Кіндрацька, Н. Коляда, І. Смирнов, В. Глушок, І. Сівков, І. Коршовський на ІV міжнародному медичному конгресі студентів і молодих учених отримали диплом за кращу доповідь.

Добру традицію займати перші щаблі наукових змагань продовжили їх послідовники. Диплом І ступеня за наукову доповідь «Вплив кастрації та блокади бета-адренорецепторів на холінергічні реакції серця у тварин різної статі при моделюванні міокардіодистрофії» на VII міжнародному медичному конгресі студентів і молодих учених у 2003 році отримали А. Кібук, В. Пелих, Г. Хара, В. Холодницька, І. Свистун, Б. Кривокульський, С. Огінський, А. Патола (керівник – М.Р. Хара).

Диплом І ступеня, отриманий студентами гуртківцями за наукову доповідь на VII Міжнародному медичному конгресі студентів та молодих учених (2003 рік)

В 2004 р. лави молодих науковців патофізіологічного гуртка поповнювалися новими та перспективними студентами, серед яких О. Грицуняк, К. Верещагіна, Л. Сметюх, О. Гудима, О. Ружицька, А. Грищук, Ю. Свередюк, М. Сташків, І. Мазур, Ю. Пицюк та інші. Більшість із них були членами студентського наукового товариства, регулярно приймали участь у щорічних Міжнародних медичних конгресах студентів та молодих вчених, конференціях. Ще більшим стимулом до праці стали здобутки студентів-науковців, відзначені дипломами. Зокрема, в 2011 р. Ю. Свередюк була нагороджена дипломом І ступеня за роботу «Вплив статевих гормонів на чутливість холінорецепторів серця гонадектомованих самок» (керівник – М.Р. Хара), Ю. Пицюк – дипломом ІІ ступеня за роботу «Негативний хронотропний ефект кораксану на серцевий ритм у щурів» (керівник –Л.М. Сас).

Студенти-гуртківці під керівництвом К.Є. Юріїв зважують та фіксують тварин для експерименту (2011 рік)

У цьому короткому огляді згадані прізвища далеко не всіх студентів, які пройшли школу самостійної наукової роботи в кафедральному гуртку. Більш повно з їх продукцією можна ознайомитися у списку друкованих праць, складеному кафедрою до 40-річчя інституту. Цей список невпинно поповнюється і сьогодні новими ідеями та науковими напрямками, як поповнюються і лави гуртківців. Авторитет патофізіологічного гуртка долучає до своїх членів все нових охочих до наполегливої праці студентів, а працівники кафедри з відданістю передають їм свій багатий досвід і знання.

Цікаво простежити за долею колишніх гуртківців, хоч зробити це не завжди можливо. І. С. Чекман став фармакологом, чл-кор. АМН України і чл-кор. НАН України. Тривалий час очолює каф. фармакології Національного медичного університету (м. Київ), керував НДІ фармакології і токсикології. Д.м.н., проф.. В.С. Пікалюк – дійсний член АН ВО України, завідувач кафедри нормальної анатомії людини Кримського державного медичного університету ім. С. І. Георгієвського, перший віце-президент Всеукраїнського наукового товариства АГЕТ, голова Кримського відділення ВНТ АГЕТ, І.Л. Попович – ст. науковий співробітник Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця, працює в лабораторії бальнеології (м. Трускавець)., Ю.С. Шугалей – канд. мед. наук, головний лікар наркодиспансеру (м. Тернопіль).

Досвід, навики і знання, надбані у студентські роки стали основою для народження нового покоління патофізіологів. Практично всі співробітники кафедри патологічної фізіології ТДМУ починали свій професійний шлях з гуртка. Так наприклад, М.Р. Хара (у студентські роки – Слижак), Л.М. Сас-Бойко, О.В. Бакалець-Бондаренко, В.Є. Пелих, С.М. Чарнош. Зараз колишні гуртківці самі керують студентськими науковими дослідженнями, передаючи їм багатий власний досвід.

Гуртківці Ірина Рондяк та Мар'яна Павлюк виділяють n.Vagus для електрофізіологічного дослідження (2015 рік)

Хороша підготовка студентів дозволяє завойовувати перемоги на всеукраїнських олімпіадах. 17-19 квітня 2018 року у м. Запоріжжя відбулась всеукраїнська олімпіада з патологічної фізіології, на якій студентка 33 групи ІІІ курсу медичного факультету Стахів Тетяна Тарасівна отримала диплом ІІ ступеня.

Студентка 33 групи ІІІ курсу медичного факультету Стахів Тетяна Тарасівна отримує диплом ІІ ступеня на Всеукраїнській студентській олімпіаді з патологічної фізіології, яка відбулась в м. Запоріжжя (2018 рік)